Доброго дня усім, хто зацікавився туром "Італія - країна натхнення"!

Моя поїздка відбулася 2-9 серпня 2014 р.

На автобусі подорожував уперше. Поділюся здобутим досвідом - беріть речей по-мінімуму, залиште у валізах вільне місце для презентів, в Україні запасіться водою, майте при собі подушки.

Про маршрут. Наша подорож розпочалася з Львівського залізничного вокзалу, де автобус із відповідним номером рейсу забрав частину групи на Термінал А, звідки після 40-хвилинної перерви ми відправилися у бік Чопа.

Український кордон подолали фактично блискавично, на угорському потримали порівняно недовго.

Першим пунктом призначення був Егер - вино, гуляш, теплий прийом, лише позитивні емоції.

Ввечері дісталися Будапешта, де заночували в однойменному готелі. Будапешт вражає і змушує закохатися в нього з першого погляду.

Ложка дьогтю. Одразу зазначу, що в Будапешті трапилася найслабша з-поміж усіх гідів. Вона дозволяла собі плутати дати історичних подій, звучали фрази штибу "в старі-добрі радянські часи" (і це в Угорщині!!!), акцентувала увагу на російських діячах культури (нічого проти них не маю, але хотілося б почути і про наших земляків).

Побажання до "Акорд-туру" - хотілося б у Європі потрапити і на україномовного гіда, а для російськомовних гідів - побажання враховувати українську специфіку туристів при їх розповідях.

У Будапешті записався на факультативну поїздку до Сентендре - містечко за 20 км від угорської столиці, розбудоване сербами після Великого переселення 1690 р. Містечко зберегло свій колорит, і є таким собі острівцем пізнього середньовіччя. Ще Сентендре порівнюють з Андріївським узвозом і там є музей мініатюр Миколи Сядристого. Варто відзначити, що у Сентендре нас супроводжував один з кращих гідів Анатолій, доволі обізнаний фахово і, мабуть, найартистичніший.

Особливо пам'ятною є прогулянка Дунаєм на катері з халявним шампанським заразом.

Далі виїзд і ніч у Шопроні, вірніше казати у лісовому готелі на околиці міста.

Відень - місто пов'язане з Україною відкриттям кави і перебуванням там низки учорашніх політиків. Наш гід Ірина була найкраще фахово підготована з поміж усіх своїх колег з ким довелося перетинатися на маршруті. Про інших гідів можу сказати, що вони відпрацювали на рівні. У центрі міста досить органічно поєднані архітектурні стилі різних століть. Відень - не лише столиця колись великої імперії, а й штаб-квартира декількох міжнародних організацій. З містом пов'язана низка стереотипних фетишів (кава, сосиски, штрудель, шніцель, цукерки Моцарт тощо) до яких у наш додався ще один - постать дружини імператора Франца Йосипа І - Єлизавети Баварської ("Сісі"). Нам, казали, що нині, на жаль і сам цісар, який керував Дунайською монархією 68 років, відомий як чоловік Сісі. У цьому я мав можливість переконатися, коли шукаючи пам'ятник імператору запитав у віденських поліцейських, а мені відповіли, що про такий не знають, зате їм відомо де стоїть монумент його дружині.

Ночували у австрійському передгір'ї Альп - місті Філлах, і як там часто буває надвечір та вночі йшов сильний дощ. У готелі навіть повісили вказівники українською мовою ("сніданок"). Були ще й китайською, з китайськими туристами перетиналися доволі часто.

Переїзд Альп виявися простим, адже для європейських автобанів у горах пробито безліч тунелів, і характеризувався мальовничими краєвидами.

В Італії ми прибули у флорентійське передмістя Каленцано. Місцевий готель "Дельта", був єдиний у якому ми провели 2 ночі. Екскурсія у Флоренції ускладнилася зливою, і як не старався наш гід Богдан, героїчно перебігаючи вузькими вуличками, показати максимум об'єктів, погода брала своє. Через зливу ми не поїхали дивитися на Пізанську вежу, сподіваюся вона ще простоїть до наступного візиту в Італію...

Наступного дня був Рим. Спочатку відвідали Ватикан, з його чудесним музеєм, а потім прогулялися безпосередньо вулицями "вічного міста". Від папської резиденції у мене лишилися тільки гарні спогади.

Після Риму загальний маршрут туру рухався лише у зворотному напрямі. Виїхавши з Флоренції ми відвідали Венецію - місто особливе з неповторним колоритом. Чесно кажучи не дуже хотів кататися на гондолі, після прогулянки особливого задоволення не отримав - човен як човен. Зате атмосфера міста дійсно неповторна.

Поверталися з Італії транзитом через Словенію (була 1 санітарна зупинка на заправці) та Хорватію (про що я дізнався через смс оператора про роумінг, а може ми там і не були???). Ночували у прикордонному місті Надьканіже, яке мало доволі охайну центральну площу (з пам'ятниками героям Першої світової та імператриці Сісі) і найменш комфортабельний готель з усіх, що трапився на маршруті.

Того дня відвідали озеро Хевіз і Токай, а потім взяли курс на Батьківщину. Це був єдиний нічний переїзд у турі.

Шкода, що час подорожі сплинув так швидко, лишивши по собі лише гарні враження та спогади.

Декілька слів про організацію туру: хочу подякувати водіям Олександру та Дмитру (Саші і Дімі), завдяки яким поїздка автобусом пройшла рівно і безпечно.

Особлива подяка керівникові групи Павлу Підгорному, який одразу чітко розставив пріоритети, тонко відчував ситуацію, гнучко реагував на сюрпризи. Одним словом поводив себе як і належить керівникові - відповідально, розсудливо.

Серед іншого відзначу, що програма туру є дуже насиченою, тому не відкладайте на потім придбання сувенірів, чи іншої продукції, такої можливості вдруге у певному місті вже може і не бути.

Більшість продавців сувенірів знають основні фрази російською, а деякі - і українською.

Також був здивований тим фактом, що на факультативні екскурсії записуються далеко не всі туристи. Хоча, зрозуміло, це особистий вибір кожного.

Обираючи певний тур, враховуйте свої сили, фізичні та фінансові можливості. Комусь підійде режим "галопом по Європам", комусь потрібно 2-3 дні на місто. Кому як.

Персонально я цей тур рекомендую, адже вдалося отримати масу емоцій і дійсно відпочити.

Найкращих вражень!

Вітання всім учасникам рейсу № 366!