4 серпня 2014р. повернулись з туру «Лазурна інтрижка», рейс 131. Ми купували тур «8 нот», де мав бути Лазурний берег і Рим+Флоренція, але вже після оплати він відмінився (не набрався автобус) і нам дуже довго «Акорд» не повертав гроші, відпустка наближалась і ми з відчаю майже в останній момент взяли «Лазурну інтрижку» (нам повернули різницю протягом кількох днів). Пишу, що «з відчаю», бо Будапешт ми бачили вже кілька разів, на Хевіз не хотіли, а в Венеції були рік тому три дня своїм ходом і місто нам не дуже сподобалось (людно, дорого, плутані вулички і абсолютно нестерпно в спеку). Їхали, щоб не пропала відпустка і все таки побачити хоч Лазурний берег. Дякую Наталі Стахур з «Поїхали з нами», яка спочатку домовилась з «Акордом», щоб забронювали нам тур «8 нот» в суботу, а гроші ми заплатили в понеділок (нас не було в місті в суботу, коли була акційна ціна), а також за те, що вибила нам повернення різниці в вартості, коли ми прийняли рішення брати інший тур на заміну «8 нот», це було не просто.

Отже, виїхали. Керівник групи – Дарія Мінакова. Якщо порівняти з іншими керівниками груп в наших поїздках, то вона однозначно найкраща. Взагалі група була супер, з теплом в серці будемо згадувати про тих, з ким подружились.

1 день. Виїзд в обід – це плюс, бо всі автобуси ранкові вже проїхали і за годину ми пройшли обидва кордони. Новим для нас було відвідування Терміналу А вже після збору на вокзалі. Це була втрачена година часу, яку ми потім не доспали в Будапешті (наш автобус ще не встиг відстоятись 9 годин, коли автобус іншої групи вже забрав нас на екскурсію). Відстань від Терміналу А до кордону 275 км, а тоді до Будапешту ще 310 км. Карти міст, словнички та купу іншої корисної інформації нам роздали, так що даремно я все це друкувала нам сама. Навіть розрахунок відстаней там був. Готель Romai був одним з найгірших в турі, сантехніка ржава, поломана, під ліжком забуті іграшки…Єдиний плюс – Дунай перед самим входом в готель.

2 день. Екскурсія по Будапешту була супер-коротка, лише Рибацький бастіон і все, що коло нього + 2 хв на площі Героїв. Колись аналогічна екскурсія включала ще проспект Андраша, замок Вайдахуняд з парком. Але ми прогулялись там самі, коли всі поїхали на інші екскурсії, і проїхались на метро до Парламенту. Поїсти всі керівники груп завжди рекомендують в «Паприці», але там ніколи нема місця. Далі була екскурсія на кораблику – гід харизматичний і веселий, кораблик в хорошому стані, шампанське, одним словом – не вперше брали цю екскурсію, але все одно отримали задоволення. Далі о 19-00 був переїзд в місто з кумедною назвою Надьканіже, готель Central. Проїхали 215 км. Середня швидкість 70-90 км за годину. Готель відзначився зафіксованим високо душем без шланга, з сильним напором води, про який ми всі ще довго згадували. Поки помила голову було відчуття ніби мене побили по ній чимось. Якщо голову мити в цей день не плануєте – обов’язково беріть душову шапочку. Готелів з зафіксованим душем в нас було в турі два, але ми часто подорожуємо і вже на таке попадались, тому мали з собою шапочки на такий випадок. Рушники там були мікроскопічні, такими хіба лице витирати. Звукоізоляція ніяка.

3 день. Переїзд 260 км в Любляну. Нам ставили італійську музику в перші дні, але з часом ці 25 треків уже дуже набридли. Згодом попросили – поміняли на французьку на решту туру. Свою музику слухати при цьому важко по плеєру, бо чути обидві пісні, краще слухати аудіокнижку. Екскурсія тривала годину і ще година вільного часу. Місто простеньке, тому найяскравішим враженням було не саме місто, а місце, куди ми зайшли поїсти – Каса Мулата, в центрі. Таке враження, що потрапили на годинку в Бразилію, супер – і іспаномовні приємні мулати персонал, і саме місце. Дуже підняло настрій. Переїзд до Верони 350 км пройшов легше – спочатку дивились фільм, тоді Даша цікаво розповідала про Італію дві години, час промайнув непомітно. Верона несподівано вразила, хоч пробули ми там лише 2 години. Місто дихає історією такою древньою, що важко усвідомити. В колізеї досі співають оперу. В древньому дворику хор чоловіків співав класику від якої, без перебільшення, йшов мороз по шкірі і на очі навертались сльози. Екскурсовод, на мою думку, найкраща за весь тур, хотілось ловити кожне її слово. Дворик Джульєтти був вже закритий, але було все видно з-за брами. Проте, повірте, порівняно з тим, що ви там побачите, вигадане місце вигаданого персонажа, хоч навіть і такого відомого – дрібниця. До готелю 35 км, їхали весело, співали всім автобусом пісню бременських музикантів про те, як класно з друзями бродити по світу))). Готель Cangrande в Соаве був нормальний, тільки дуже сікучі струйки душу при будь-якому напорі.

4 день. Переїзд 470 км до Ніцци, це десь коло 7 годин, але фільм+розповідь про Францію покрили половину часу, а тоді зліва ми побачили море і далі уже не потрібно було фільмів, бо відірвати погляд від моря і краєвидів по сторонах було не реально. Мрія наближалась з кожним кілометром. В Ніцці була екскурсія-прогулянка, потім поселились (готель біля вокзалу, Mirabeau, середнячок, сподобалась подушка – на двох суцільна довга і тверда, дуже добре на ній висипались, і сніданок гарний – з обслуговуванням столика, а не шведським столом). Далі пішли позасмагти і поплавати (великі камінці на пляжі, тому взуття беріть підходяще), тоді переоділись і пішли вечеряти. Гід рекомендував ресторан морепродуктів Турін, ми зайшли, але проаналізувавши, зрозуміли, що можна знайти дешевші варіанти з морепродуктами без ризику скуштувати напівсирих слимаків, як інша пара з нашого автобусу. В «Сонячному дворику» (гід туди вас поведе під час екскурсії) шукайте пропозиції типу «Меню дня», де даються наприклад на вибір салат або суп+картопля з морепродуктами або м’ясом+десерт, вони коштують від 15 євро на людину. Дешевше там можна поїсти хіба що фастфуд. Потім ще прогулялись по набережній нічній, там вирує життя… помилувались на вогні міста. До готелю йти десь 20-30 хв звідти.

5 день. Всі поїхали на екскурсію з самого ранку, а ми виспались і, поснідавши, пішли на поїзд поруч з готелем і за 3,8 євро і 20 хв доїхали в Монако. Там взяли біля вокзалу квиток за 21 євро на туристичний автобус з відкритим верхом, який їде по основних місцях, які варто побачити, і кожні 15 хв приїздить наступний, на нього можна сісти і вийти там, де хочеш, щоб зробити фото чи погуляти. Монако - це просто фантастика якась, казка, ідеальне місто-країна. Дуже не хотілось покидати його. Пробули там весь день, а тоді поїхали в Канни зробити фото на червоній доріжці і годинку полежати на пляжі піщаному (вода чистіша в Монако і Ніцці). Канни взагалі не вразили, краще б залишились довше в Монако.

6 день. Всі поїхали на екскурсію в Монако на кілька годин, а ми відпочивали в номері до 10-30 як ніколи, відходили від всіх днів біганини. Тоді виселились і пішли за сувенірами і обідати в Сонячний дворик, а звідти на 13-00 на зустріч в порту з нашим автобусом. Забрали решту групи з екскурсії на парфумерній фабриці, і тоді – в Геную. Їхали 200 км, а пробули там 2 години, без вільного часу, лише екскурсія. Є кілька красивих місць, але загалом це портове місто, досить бруднувате. І знову дорога 280 км. Готель Rizzi був непоганий, але не найкращий.

7 день. Сьогодні проїхали 130 км до Венеції і 140 км після Венеції. Їхали ще електричкою, щоб уникнути пробок (це оплатив Акорд), а потім катером (оплатили ми). Дві години екскурсії, поки бажаючі поплили по Гранд Каналу, у нас була невеличка пауза, щоб заблудитись в плутанині вулиць і попанікувати, потім гондола (пожалкували про цю екскурсію дуже, тривала пів години, гондоли були зовсім нещасненькі, в той час як повз нас пропливали розкішні гондоли, кажуть там навіть шампанське наливають і гондольєри співають, а катають 40-50 хв і можна домовитись за 15 євро з людини, якщо готові кататись з чужими людьми). Після цього ми пішли з керівником туру обідати в ресторанчик, де її всі знали. Про це також пожалкували, бо ми жили в Венеції три дня і примудрялись смачно харчуватись морепродуктами, не платячи додатково за місце і за сервіс. Цього разу до нашого чеку 33 євро (два комплексних меню) додали по 2 євро з людини за столик і 12 відсотків за сервіс, ми заплатили 41 євро. Це був шок, бо в нас було всього 45 євро, і ми розраховували 12 з них потратити в Хевізі в останній день поїздки (в Угорщині все дешевше). І не ми одні були обурені від такого сюрпризу. Хоч загалом, нас попередила Даша, що в Венеції таке можливо, просто сподівались, що керівник туру нас в таке місце не поведе. Треба було шукати самим ресторанчик, який трошки далі від центру. Венеція виснажила морально і фізично, тим більше, що ми там вже були і хотіли тур, де буде Рим замість неї. Далі поїхали в готель Lipa, найкращий в турі, номер гарний і чистий, плюс там на сніданок навіть консерви з тунцем були, паштетики в упаковці, груші, йогурти та ін. Приїхали ми туди дуже рано порівняно, о 21-00. Але там нас чекав другий шок – ті, хто не хотів на Хевіз мали наступного дня провести час на озері Балатон. Але там щось робили з тим конкретним пляжем, де ми мали бути і нас більше не придумали куди відвезти, крім як випустити гуляти по Хевізу. І сказали нам про це якраз після того як ми останні екскурсійні гроші віддали на нікудишні гондоли і змінити вже нічого не могли, бо Хевіз не планували. Вийшло, що всі інші швиденько доплатили за Хевіз і ми єдині лишились гуляти по місту. Настрій був остаточно зіпсований. Про такі зміни в турі треба казати раніше, але це вина не керівника туру, їй дійсно подзвонили з офісу і сказали про це, коли ми вже поїхали з Венеції. Даша прийшла до нас в номер пояснити все і перепрошувати за незручності, а також запропонувати свою допомогу, в тому числі і фінансову. Зрештою, я заспокоїлась, бо в Хевізі є красивий парк, де можна гуляти, плюс там без проблем можна міняти гривні, а їх в нас було достатньо.

8 день. Найважчі і найдовші переїзди (800 км за день!!!) - 350 км до Хевізу і ще 450 км потім до готелю. Мінуси туру без нічних переїздів – багато доводиться їхати вдень, замість гуляти по містах. Дуже рятують фільми, підібрані вони були класно, про місця, де ми були, правда ДВД трошки капризував. І кондюк замерзав в останні дні, тому практично не охоложував повітря, було дуже важко, як в сауні, водії постійно його реанімували. Даша садила біля себе спереду тих, кому було дуже жарко ззаду автобуса, навіть пропонувала віддати нам своє місце. В Хевізі виявилось, що вартість купалень лише 9 євро (а екскурсія 23 євро), і ми навіть думали, помінявши гривні, приєднатись до всіх, але побачили цю ціну, коли вже минула година з трьох відведених на купання в турі. Проте, коли вийшли перші наші і сказали, що там плавають вужі та інша живність і що вода гаряча (а на вулиці була спека), ми передумали лізти в цю радіоактивну хоч і оздоровчу воду, і просто насолоджувались красою розкішного парку довкола, поїли і купили воду в супермаркеті. Останній готель Europa хороший, правда там лише два номера дабл було, але нам дістався один з них, дякуємо за це Даші!!! ДУЖЕ велика простора кімната, красива.

9 день. Виїхали на кордон (80 км), там трохи довелось постояти, а далі ще 275 км до Львова, в 19-00 були вдома вже. Водії – шумахери. Часто вигравали нам додатковий час. Але на серпантинах дорогою в Ніццу і додому через Карпати зад автобуса, де ми сиділи, дуже сильно завертало, качало, водії часто різко гальмували, коротше пакетики про всяк випадок були під руками постійно, бо вся наша гальорка сиділа аж зелена від нудоти і страху. Навіть мій чоловік, який і сам любить швидкість, сидів в повному шоці з такої їзди. Для тих, хто їде зі Львова далі поїздом – не беріть квитки на 18-00, бо ті, хто так зробив сиділи всю дорогу як на голках, через них не робили зупинок в туалет чи на обід, але треба віддати належне Акорду – для них викликали таксі на окраїну міста, щоб завіз їх на вокзал, в той час як решту групи для чогось повезли в Термінал А, а вже звідти на вокзал. Нам пощастило, ми живемо майже там, де висаджували ту частину групи, тому на Термінал не поїхали.