Якось, сидячи вдома за чашечкою кави зі Львова, я пригадувала тур «Свіжість джерел Закарпаття» та передивлялася чудові осінні фото. Мені знов захотілося побачити ці надзвичайні місця. Відчути подих цього повітря.

Ця казка, ці враження повинні бути у кожної людини.

Для мене це було відкриття, наскільки красива і щира наша Країна.

Перша зустріч була з Мукачівським замком та його містом. Вони дуже мене вразили своїм духом у боротьби за волю. Я вперше у житті побачила гори у золотому вбранні, почула мелодію водограїв у тиші меж гір. Поплюскалась у термальних водах – це дійсно «Чудо-води». Спробувала дуже смачній сир, та навчилася правильно пити вино на дегустації. Озеро Синевір навкруги оточено смереками та горами – це перлина Закарпаття. Також відвідали музей «Старе село», в якому дізналися про побут його стародавніх мешканців.

Особливо хочу сказати за людей, котрих я зустріла під час подорожі, вони дуже щирі, добрі та працьовиті. А саме найголовніше для них немає ризниці хто ти і з якої країни чи регіону, вони раді всім. Все це я відчула на собі, побувавши на «Вечорницях у опричників» та у селі Нижне селище.

Мені дуже сподобалась команда яка з нами працювала – це наш гід Юрій та водій пан Володя. Володя, дякую що дозволив танцювати та спивати у автобусі. А на десерт була незабутня прогулянка по Львову в останній день.

Раджу всім побувати у цих місцях, які вражають до самого серця.

Любити життя і все, що наповнює його сонячним сяйвом та теплом.

Р. S. Рейс 114 до зустрічі.