Де Крилос крила надає

Водою із землі-святині

І Галич вЕлично встає

Руїнами з гори-твердині

Франківськ - поета щастя мить

І в серці селиться надія,

Що в ренесансі будем жить

Ми в Рідній Ненькі самостіній

Манявский Скіт і водоспад

І відродившись під потіком

Ти повертаєшся назад

у час, немов малий за віком

Яремче, Дори, фаетон

І десь в ночі зникають коні

Ковток бальзама за столом

Тепла вогонь в серцях, долонях

Женецкий Гук що назавжди

Зі скелі падає у пам'ять

Твої глінтвейнові сліди

На Буковелі на прощання

Музеї писанок, прикрас

Залізні серці в Коломиї

Всі розійшлись, залишив нас

В цукерні вражень, наших мріях

Останній день, остання мить

Твоє "до зустрічі" останнє

Добра тобі, мій друг і гід

Здоров'я, щастя і кохання...