Їздила в цей тур вже давненько, півтора місяці прошло, але, все ж, вирішила поділитися враженнями. І тур трохи поміняли, але напишу так, як їхали ми. Екскурсії і міста описувати не буду. Все побачите і почуєте самі, якщо зважитеся поїхати. Напишу про те, що може стати при нагоді і про деякі враження.

Подорож почалася о 14 годині зі Львова.. Дві години простояли на польському кордоні. Ну, а, потім - нічний переїзд. Приїхали в Таллін близько 12 години Влаштувалися в готель і відправилися на екскурсію. Потім був вільний час. Ми побродили по вуличках. І вирішили поїсти суп з лося і попити пиво. Це нам порекомендувала екскурсовод, і вона ж сказала, де це можна недорого і смачно скуштувати. Пиво я не люблю, але подруга мене умовила. І, мені сподобалося! Я узяла медове. Після пива пішли їсти суп з лося. Кафе знаходиться прямо в Ратуші, Називається «Третій дракон». Там на Ратуші із стіни стирчать два дракони, а, це третій. Зайшли в кафе. Там темно. Воно знаходиться в цоколі. З вулиці заходиш на одну або дві сходинки вниз. Зроблено під старизну. Грубі столи, стільці, начиння. Персонал в національних костюмах. Електрики немає. На столах свічки, стеля закопчена. Мені сподобалося. Дівчина за стійкою російської мови не розуміє. Добре, що суп по-російськи співзвучний з супом по-англійськи. Якось розібралися, чого ми хочемо. Потім хліб замовили, виявилось, потрібно брати самим, безкоштовно, скільки хочеш. Найцікавіше було з ложками. Подали суп в горщиках. Питаю, де ложки, вона не розуміє. А, у мене вилетіло, як по-англійськи ложка. Тільки вдома згадала. Добре, зайшла компанія, і юний хлопчина розумів по-російськи. Він пояснив, що ложок тут немає. Суп або п'ють, або приносять свої ложки. Здорово. Тому, якщо кому доведеться, то збовтуйте і пийте. Дуже смачно. І зовсім недорого. Горщик супу коштує 2 євро. І ми дуже навіть ситно пообідали.

На другий день ми збиралися поїхати в Гельсінкі. Факультативна екскурсія. (Будьте готові і до такого). Але щось там не склалося, скасували в той день пором, яким ми повинні були повернутися в Таллін (принаймні, нам так пояснили), а наступний нам не підходив (вони там через дві години ходять), ми тоді не встигали до 18-ї години на Стокгольмський пором, який у нас в програмі. Тому вийшов ще один день у Талліні.

Все одно, цікаво. Там ходять такі двоповерхові екскурсійні автобуси з радиогидом на всіляких мовах, у тому числі і російською. Автобуси їздять за трьома маршрутами. Купуєш квиток (він дійсний 24 години) і їдеш, можна вийти погуляти, пересісти на інший маршрут. Все по одному квитку.

Увечері у нас був паром на Стокгольм. Я на поромі вперше. Для тих, хто теж не бував, напишу. Каюта нагадує купе вагона, теж чотири полиці, як у купе: дві внизу, дві вгорі. Тільки приміщення побільше. Полиці ширше, як односпальне ліжко. І невеликий санвузол з душем. Взагалі, пором великий-11 поверхів. Перші - вантажні. Там наш автобус з багажем їхав. Починаючи з п'ятого - каюти, магазини, кафе... На трьох верхніх поверхах були палуби, і ми попрямували туди милуватися краевидами.

І вранці наступного дня теж милувалися берегами. Таке враження, що весь час йшли вздовж берега. Спати йшли - ще було видно берег, прокинулися - вже йдемо між островами.

У 10 прибули до Стокгольму. Знову оглядова екскурсія і потім вільний час до вечора. У Стокгольмі нам не пощастило з погодою. Поки була екскурсія - все нормально, потім ми зайшли з екскурсоводом в Королівський палац, там подивилися. (На мій погляд, російські царі жили розкішніше...)

Після екскурсії був вільний час, і пішов дощ. І блукали ми по старому місту під парасольками.

О пів на десяту вечора завантажились у автобус і поїхали далі. На нас чекав нічний переїзд на північ Норвегії до фіордів. Ось цей переїзд вже був важким. Дорога в гори, вуха закладає, заколисує. Так і доїхали до Флома ледве живі. Там частина групи поїхала кататися по залізниці. Ми вирішили, що почекаємо у Фломі. Погуляли по селищу, прийшли до тями після переїзду. Село маленьке, всього 300 мешканців. Але все таке аккуратненькое, симпатичне Потім була прогулянка по фіордах на катері. Тут теж якісь накладки були. Ми все кудись бігли, не встигали. І, підозрюю, що на свій катер запізнилися. Керівник нас на якийсь катер таки посадив. Але там навіть екскурсовода ніякого: ні живого, ні радіо не було. Так, проїхалися, помилувалися красою. Деяку інформацію він нам дав. І роздав брошурки, але англійською. Але пейзажі, звичайно, дуже красиві. Хоча, ми всією групою вирішили, що у нас в Карпатах не гірше. Пейзажі, мабуть, і мальовничіше будуть, лише стільки води немає.

Після фіордів поїхали в готель. Знову гірські дороги. А, в готелі нас чекав сюрприз. Ми на якийсь шик не розраховували, а, готель виявився дуже і дуже непоганий. Невеликий, три поверхи. Але номери з усім необхідним: фен, праска, чайник, холодильник. Причому, вмістом можна було користуватися без додаткової оплати. На жаль, нас не попередили про це, тому ми нічого не брали. Ми ж економили.

Хоча в Естонії теж був непоганий готель, але цей крутіше.

Вранці вирушили в Осло. Ось тут нам дуже пощастило з погодою. Було хмарно, але тепло. Знову оглядова екскурсія по місту і вільний час. Місто сподобався. Тільки дуже багато вставок сучасних в стару архітектуру. І не завжди вдало.

Ратуша в Стокгольмі, і в Осло побудовані відносно недавно. З дуже темної цегли. Тому, напевно, і здалися схожими. Хоча, звичайно, різні.

У депутатів були канікули, тому вхід у Ратушу для туристів вільний. (Де б це у нас в міськраду туристів пустили?) Дуже красиве фойє. Величезний зал у двох поверхах з красивими панно на стінах.

Що здивувало, і в Стокгольмі, і в Осло в Ратуші туалети безкоштовні і чисті. Кабінок багато.

Були на екскурсії у фортеці Акерсхус. Цікаво. До речі, там у них знаходиться міністерство оборони в такому симпатичному особнячку. І ні тобі часових, ні огорожі. Підходь, милуйся, фотографуй.

У вільний час гуляли по місту. Були в Королівському парку. У палац і музеї не заходили. По-перше, все платно і досить дорого, по-друге, не хотілося промайнути галопом. Музеї потребують часу. А, у нас його було не так вже й багато.

Сподобалося гуляти вулицями. Під кінець, трохи заблукали, а часу вже обмаль. Запитали у місцевого дорогу. А, місцевих впізнаєш одразу. Скандинави такі високі, потужні. Спілкувались, можна сказати, жестами, сказали, що треба Сіті Хол, він нам показав куди. Ми помчали, а він отямився, побіг за нами, повернув і направив трохи по - іншому. Ось такі вони хороші люди.

І знову дорога. Попрямували у бік Стокгольма. Ночували в готелі в передмісті. Теж непоганий готель, але трохи гірше норвезького.

Вранці поїхали в древню столицю Швеції - Сигдуну. Маленьке, затишне містечко з середньовічними мініатюрними будиночками. Йдеш по вулиці, ніби в казку потрапив. Вище трьох поверхів будинків я не бачила. Дуже мені місто сподобався. Дуже. І экскурсовад Ірина, теж більше всіх сподобалася (хоча скрізь були непогані екскурсоводи). Дуже цікаво розповідала. Ще й з Києвом зв'язала. Виявляється, дружина Ярослава мудрого Ингигерд, родом з цього містечка.

Потім був заміський Королівський палац Дроттнінгхольм. Палац дуже гарний, парк теж. Хоча, знову ж таки, якщо б наші можновладцы привели до ладу палац і парк в Підгірцях на Львівщині, то він би не поступався цьому.

Потім знову пором. Вже на Ригу.

У Ризі були цілий день. І, здається, там старе місто найкраще зберігся.

Спочатку була оглядова екскурсія, а, потім вільний час. Знову вешталися вулицями. Правда, сонце припікало... Стомилися.

Послухали дуже навіть непоганий рок-н-рол вуличних музикантів. Ноги в танок просилися, незважаючи на те, що вже втомилися.

Ввечері вирушили у зворотний шлях додому. Ночівля у нас була у Вільнюсі. Готель майже в центрі, 20 хвилин пішки. Але, на жаль, нам це не знадобилося. Приїхали пізно, у 22 години, голодні, поки поїли, вже нікуди йти не хотілося. А, вранці рано поїхали.

Польсько-український кордон пройшли за 1 годину 40 хвилин.

Увечері, близько одинадцятої, були у Львові на з/д вокзалі.

Хочу ще про ціни написати. Скажімо так, ціни різні. Молочні продукти можна купити в Естонії навіть дешевше нашого. М'ясні в широкому діапазоні: ціни, як у нас і вище. Дещо навіть і дешевше є. Дорогий хліб. Ну, ми так сильно не лазили по магазинах, зайдемо в один, порівняємо ціни і заспокоїмося. Але, у всіх країнах. А, ганчірки зі знижками навіть дешевше наших виходять.

Сніданки в готелях - шведський стіл. Шикарний. Кілька сортів сирів (і з цвіллю теж був), всякі ковбаси, шинка, сосиски, котлетки. Все дуже смачне. Випічка. Фрукти. Соки. Чай, кава. Загалом, годували добре скрізь.

Були в цій поїздці і неприємні моменти. Пов'язані з водіями - не знали дороги, блукали і, тим самим, крали у нас дорогоцінний час.

А, група виявилась непогана. Народ зібрався з усієї України. Звичайно ж, переважна більшість жінки. Ніхто не скандалив, права не качав, не нив, не запізнювався. Так, що з цим пощастило. І керівник, Тарас Храпко, хороший трапився.

Ражду їхати. Наберетесь купу вражень. Позитив лишається, а, про негатив забуваєш.

І надивившись на світи, розумієш, що Україна теж має що показати світу. Якби ще знайшовся хтось, щоби привести все до ладу.