Довгоочікуваний тур “Кастаньєти з 14.09.2024 мав бути непередбачуваним, так воно i сталось. Швидко проїхавши по-бюргерскi спокійний Нюрнберг, та трохи сонний Берн, ми приїхали в Барселону під вечір та під супровід гіду та дощу пройшлися Готичним кварталом. Взагалі, площа Каталонії з iї обов'язкові голубами виглядала без фонтанів не так яскраво, як і площа Iспанії з гори Монжуiк. А ось творіння Гаудi “Саграду Фамілію” так і не встигли до нашого приїзду добудувати, хоча було більше сотні років. Обійти знамениту базиліку по колу в натовпі туристів – не самий кращий варіант. Щоправда, нашому керівнику Анастасiї місцева влада пообіцяла закінчити всі роботи через два роки. Подивимось. Розглядати з вікна автобуса Будинок Міла чи Бальо - то ще задоволення, так що за все прийшлось віддуватись парку Гуель.
А ось фантастична подорож до гори Монсеррат та до Жирони і Фігеросу до музею Далі приємно вразили. Запам’яталися розповіді нашого дуже артистичного гіда, про історію кохання Далi та Гали, яка торкнула майже до сліз. Оcь так, друзі мої. Були ще - пасаж де Грація, порт Барселони, Тріумфальна Арка, де ввечері, втомлені але щасливі, ми зустрічались, щоб повернутись в готель. Не вистачало трохи паельі та сангрії, щоб станцювати фламенко.
Потім ми попрямували на Лазурний берег, де нас чекала чарівна Ніцца. Звичайно, година на все, включаючи знамениту Англійську набережну, Старе місце та трохи площі Массена, де Аполлон зустрів нас зовсім не тою стороною, дуже багато. А поруч на чудові панорами запрошувала Замкова Гора, Старий порт, а в готелі ”Негреско” приготували для нас шампанське. Але гід наголосив, що нас чекає Монако. Тому незабаром в автобусі ми вже милувались чудовими краєвидами Лазурного берега. Але в Монако нас не чекали: Альбер Другий не вийшов з нами навіть привітатись, хоча знав про нас приїзд. Його батько князь Реньє був простіше, та і мати також. Дуже цікаво було пересуватись по крихітному містечку, в основному по сходах та в ліфтах. В легендарному казино Монте-Карло було приємно доторкнутись до іншого життя, але на рулетку щось не тягнуло, і так наше життя - така гра…
А ось Мілан приємно вразив, може через те, що всі туристичні пам'ятки знаходяться в одному місці: палац Сфорца, Площа Дуомо, Собор, Галерея Віктора Еммануїла, “Ла-Скала”. В Галереї висипали місцеві манекенниці, але побачивши нашу Анастасію, одразу затурбувались за свої контракти. Щоправда, сам Собор Дуомо коштувало би вiдвiдати, але…Подорож на озеро Комо виявилось екскурсією до приємного містечка, де з набережний можна було подивитись на озеро, яке сховалось серед невеличких гір Ломбардії, як ця подорож серед наших буднів.
Далі була безтурботна та відпочиваюча Любляна та гордий Будапешт, де в черговий раз Буда залила водами Дуная свого сусіда знизу. Ах, да, церков Матьяша вперше за мій енний приїзд була відкрита.
А взагалі була добре організована подорож, незважаючи на величезні відстані, врівноважені та професійні водії (кажуть, місцеві манегаски припадали до вікон, коли наш автобус майже ювелірно маневрував по трасі “Формули-1”), ну, і наша Анастасія – завжди елегантна, позитивна, дбайлива, зі своїм відмінною англiйською, іспанською, італійською…
Дякую “Аккорд” за приємний тур, та бажаю не зупинятись на досягненому, а всім нам - миру, щастя, позитиву та нових цікавих подорожей.
