Рейс 611, виїзд 22.04.24, супроводжуюча Людмила Джеря - це було "незабутньо": постійні накладки, нікуди не встигали, змінювався час сніданку/виїзду.
В перший день, не дивлячись на швидке проходження кордону за 3 години, до Вроцлава ми доїхали о 19:30, годинна екскурсія галопом швидко темніючим містом і поїхали на заселення в готель. Кафе/ресторани переважно були зачинені, у туристів з дітьми трапився конфлікт з Людмилою через харчування в турі. На що нам повідомили, що це наші проблеми. Жили в Hotel Admirał.
Другий день - переїзд до Вюрцбурга. В місто потрапили о 18:00, екскурсія 1,5 години. Не дивлячись на те, що факультативна екскурсія в Ротенбург-на-Таубері не набиралась, супроводжуюча продовжувала за неї агітувати, розповідаючи, що тут знімали Гаррі Поттера. В результаті туристи, які погодились, пробігли вже нічним містом за 50 хв. У тих, хто не пішов, був хоч якийсь час на вечерю. Але толком не побачили ні Вюрцбург, ні Ротенбург. Після цього ми іще 175 км їхали до готелю в містечко Людвігсгафе, заселились о 23:45 Hotel Excelsior Ludwigshafen.
Третій день: з 9:00 до 16:00 переїзд в Париж.
Нас зразу поставили перед фактом, що ранкової екскурсії у Франкфурті-на-Майні не буде, хоча багато туристів планували її відвідати. Оглядова Парижем розпочалась о 16:30, гід запізнилась на 20 хв. Російськомовні гіди в турі - це, на мою думку, взагалі неприпустимо! Спасибі Людмилі, що після екскурсії показала кафе біля саду Тюїльрі, де група мала змогу перший раз за три дні нормально повечеряти. План дій на цей день нам оголосили так, що ми не розуміли, як ми ввечері доберемось до готелю, якщо не візьмемо платну екскурсію Вогні нічного Парижа. Координати на готель були скинуті в групу у Вайбер, їхати радили на таксі. Автобусно-пішохідна екскурсія розпочалась з запізненням, нас 50 хв тримали на Площі Згоди, наш автобус, як виявилось, потрапив в аварію. В результаті, за 1,5 год проїхали Парижем, на 10 хв забігли в район Дефанс і повернулись о 22:15 чекати мерехтіння Ейфелевої вежі. Гід в цій екскурсії - це окрема тема: людина у віці, російськомовний, весь час згадував "вєлікіх русскіх пісатєлєй" типу Маяковського. Біля вежі Людмила чекала нас з шампанським для перегляду мерехтіння, яке проходить перші 5 хв кожної години. В готель заселились в 00:05 Hôtel CERISE Paris Chatou - тут жили 3 ночі.
Четвертого дня мала відбутись подорож до Нормандії. Проте через пізнє заселення виїзд перенесли на 10 ранку, ми від Нормандії відмовились. При цьому до 2:30 ночі нас вмовляли в групі у Вайбер їхати. Іще один день в автобусі ми фізично просто б не витримали.
І це було найправильніше рішення! За повних два дні в Парижі ми обійшли його вздовж і впоперек, находили по 20 км щодня. Милувались, фотографувались, сиділи в садах і кафе. Виїжджали і повертались на таксі Болт, ціна до готелю складала + /-20€.
На екскурсію Латинським кварталом, музеєм Фрагонар та кварталом Маре ми не потрапили, оскільки прийняли для себе рішення більше не підлаштовуватись під групу. Всі ці місця відвідали самостійно. І це також було правильним рішенням, оскільки група від графіка відбилась, екскурсії затримувались, люди чекали і нервували.
Виїхали з Парижа шостого дня о 16. Заселились в готель о 23:30 Hotel Excelsior Ludwigshafen.
Сьомий день: 12:15-14:00 екскурсія в Нюрнбергу, після неї година вільного часу і 4-годинний переїзд в Прагу. Тут була 2-годинна екскурсія і о 21:00 поїхали на заселення в готель Olympik Tristar.
Восьмого дня з самого ранку нам повідомили, що ми не встигнемо на потяг о 2:35 Перемишль-Київ і краще повертати квитки. Хоча, ці квитки ми брали в автобусі під-час виїзду і після консультації з Людмилою. Але, не дивлячись на це, супроводжуюча зібрала 15 чоловік на платну екскурсію Краковом. Тих, хто не ішов, висадили за 1 км від ТЦ Бонарка, де в нас було менше години часу поїсти і зробити покупки. Далі ми поїхали в Краків, де чекали групу, яка на 30 хв запізнилась з екскурсії. Цікаво те, що у Нюрнбергу туристів, які не ішли на платну екскурсію, привезли до старого міста, а у Кракові висадили біля ТЦ. Де логіка?
Якимось чудом ми за годину пройшли кордон і доїхали вчасно на вокзал. Це Людмила приписала собі в особисті заслуги.
В кінці туру супроводжуюча побажала, щоб все, що ми про неї думаємо повернулось нам бумерангом і дослівно "ваші речі вам у плечі". На цьому і розійшлись.
Це був мій четвертий тур з Аккордом і, скоріш за все, останній.
