Найгарнішим видався Будапешт, найбільше сувенірів — з Відня (шоколад — то святе), найсмачніший сир — у Кракові, а в Егері потішили вина, гуляш та аджика.
«Без нічних переїздів» — це не зовсім правда, адже заселялися в готелі після першої години ночі, а повернулися до Львова о третій ночі, хоча кордон перетнули швидко. Порада туристам: якщо зі Львова вам ще треба їхати додому потягом, брати квитки на третю ризиковано, а на першу — марно; краще провести зайвий день у Місті Лева, як ми.
Чудова ідея — ночівля не в Кракові, а в Брно (Чеська Республіка), тобто значно ближче до Відня. Завдяки цій зміні в програмі на знайомство зі столицею Австрії (і на обід там) залишилося більше часу.
У чеському готелі Myslivna сподобалося майже все (сніданок не вразив). Угорський готель скромніший, Wi-Fi поганий, сніданок несмачний.
Оглядова екскурсія Будапештом за задумом організаторів відбулася пізно ввечері, коли й роздивлятися краєвиди важче, і фотографії виходять гіршими, і голова вже більше налаштована спати, а не сприймати інформацію. Гадаю, логічніше було б спочатку переночувати, а зранку відвідувати екскурсії, тим паче факультативні, такі як прогулянка на кораблику.
Серед місцевих ґідів носіїв української мови, на жаль, не виявилося, лише російськомовні. Найкращий з них — Юрій (факультатив «Таємнича Буда»): подає інформацію чітко, дотепно й невимушено; стежить, щоб туристи встигли сфотографуватися й ніхто не відстав. Сам маршрут також вельми цікавий і мальовничий.
А от пані ґід, що проводила оглядову екскурсію Віднем, — цілковита протилежність: представила монотонну, завчену лекцію, дуже тихо, навіть попри мікрофон; не помітила, як на початку маршруту загубила близько третини групи (проте майже всі, згодом наздогнавши екскурсію, чомусь посоромилися коментувати інцидент).
Автобус не надто зручний, але, принаймні, теплий. Водії відпрацювали добре. А от керівниця групи, Мар’яна, як на мене, приділяла туристам недостатньо уваги.
Шкода, що під час подорожі крутили фільми, дубльовані російською, а не українською (хоча українські версії існують). З переглянутого найбільше зацікавила (і вдало доповнила туристичну програму) історична стрічка «Сісі. Прекрасна імператриця». Хоча, якщо чесно, можна було обійтися без фільмів і дати групі подрімати під час переїздів.
Ось такі розмаїті враження. Сподіваюся, у майбутньому вдасться натрапити на якісніше організований і не менш захопливий тур.
Тур для тих, хто хоче протягом трьох днів побувати в чотирьох країнах. Купа вражень і світлин. Найгарнішим видався Будапешт, найбільше сувенірів — з Відня (шоколад — то святе), найсмачніший сир — у Кракові, а в Егері потішили вина, гуляш та аджика.
«Без нічних переїздів» — це не зовсім правда, адже заселялися в готелі після першої години ночі, а повернулися до Львова о третій ночі, хоча кордон перетнули швидко. Порада туристам: якщо зі Львова вам ще треба їхати додому потягом, брати квитки на третю ризиковано, а на першу — марно; краще провести зайвий день у Місті Лева, як ми.
Чудова ідея — ночівля не в Кракові, а в Брно (Чеська Республіка), тобто значно ближче до Відня. Завдяки цій зміні в програмі на знайомство зі столицею Австрії (і на обід там) залишилося більше часу.
У чеському готелі Myslivna сподобалося майже все (сніданок не вразив). Угорський готель скромніший, Wi-Fi поганий, сніданок несмачний.
Оглядова екскурсія Будапештом за задумом організаторів відбулася пізно ввечері, коли й роздивлятися краєвиди важче, і фотографії виходять гіршими, і голова вже більше налаштована спати, а не сприймати інформацію. Гадаю, логічніше було б спочатку переночувати, а зранку відвідувати екскурсії, тим паче факультативні, такі як прогулянка на кораблику.
Серед місцевих ґідів носіїв української мови, на жаль, не виявилося, лише російськомовні. Найкращий з них — Юрій (факультатив «Таємнича Буда»): подає інформацію чітко, дотепно й невимушено; стежить, щоб туристи встигли сфотографуватися й ніхто не відстав. Сам маршрут також вельми цікавий і мальовничий.
А от пані ґід, що проводила оглядову екскурсію Віднем, — цілковита протилежність: представила монотонну, завчену лекцію, дуже тихо, навіть попри мікрофон; не помітила, як на початку маршруту загубила близько третини групи (проте майже всі, згодом наздогнавши екскурсію, чомусь посоромилися коментувати інцидент).
Автобус не надто зручний, але, принаймні, теплий. Водії відпрацювали добре. А от керівниця групи, Мар’яна Капко, як на мене, приділяла туристам недостатньо уваги.
Шкода, що під час подорожі крутили фільми, дубльовані російською, а не українською (хоча українські версії існують). З переглянутого найбільше зацікавила (і вдало доповнила туристичну програму) історична стрічка «Сісі. Прекрасна імператриця». Хоча, якщо чесно, можна було обійтися без фільмів і дати групі подрімати під час переїздів.
Ось такі розмаїті враження. Сподіваюся, у майбутньому вдасться натрапити на якісніше організований і не менш захопливий тур.
