Відгук про поїздку.

Тільки-но повернулися з поїздки «Мрії в подарунок» Егер - Будапешт - Відень. Поки враження свіжі спробую описати всі, на мою думку, плюси та мінуси даного туру.

Організація основного маршруту відмінна. За схемою знайшли автобус біля вокзалу у Львові, нас перевезли на Термінал, там прикупили за прийнятною ціною те, що забули вдома, сіли у пристойний (враховуючи вартість туру при ранньому бронюванні) автобус і рушили. Все клас, але!

Виїхали майже у 10 годин, попри те, що вся група була в зборі уже в 7 годин! Спокійно можна було б виїхати у 7-30 – 8-00. Потім це далося в знаки.

Дорогою гід не дозволяла знудитися, зупинок до кордону було 2, тобто не багато і не мало, кордон пройшли досить швидко, заїхали в Угорщину там теж з однією зупинкою без пригод дісталися до Егера але!

Через пізні виїзд (маже в 10 годин) дісталися Егера ми у «свинячий голос», було вже темно і ми практично нічого не побачили. Екскурсовод пробіглася кількома більш-менш освітленими вулицями центру і звичайно ми не побачили ні фортеці, ні найвищого в східній Європі мінарету, і багато чого ще. Було дуже прикро, адже, якщо перефразувати вислів однієї історичної особи, Егер вартий меси! В дитинстві я читав книжку «Зірки Егера», про захист фортеці від турків, хотілося все побачити на власні очі, але…

Далі «Долина красунь». Непогана місцинка, просякнута запахом вина за виноградного жмиху, десятки винарень та винних льохів, щоправда, о 8 вечора майже все уже закрите. На факультатив з дегустацією вин та гуляшу не пішли, 18 евро за це задоволення здалося явно завищеною ціною. Це підтвердилося. У одному з працюючих ресторанів нарубалися гуляшу і накуштувалися вина за 10 євро на брата. Деякі дівчата вклалися навіть у 5-6 євро.

Далі Будапешт. Проїзд вечірнім містом, вибух емоцій, передчуття казки. Поселення у готель Фламенко. Все чудово, готель хоч і збудований у 1983р, але вельми пристойний, номери просторі, трохи є ганж із санвузлами, та може лише нам не повезло. Розкішний шведський стіл, трохи поїздив, але такий вперше. Готель відносно не далеко від центру, поряд сквер із ставком, коротко сказати – відмінно.

Наступного дня провели оглядову екскурсію. Екскурсовод мало із штанів не випадав, старався, молодець хлопець! А далі почалося….

Виявилося, що сплачена нами заздалегідь екскурсія у Вишеград не відбудеться, їдуть лише у Сентендре. Довелося погодитися поїхати на іншу. Щось ми побачили, гора Гелерт, Ринок, проспект Андраші, площа Героїв, об’їхали навколо центрального парку, але ціна 26 євро явно завищена. 38 євро у Відень і назад з оглядовою екскурсією і 26 євро за 2 години нашим автобусом по Будапешту… Панове, вам не здається, що тут щось не так? Гід мабуть відчула мій настрій, і оскільки у жінки був день народження, оголосила про подарунок їй, вечірню поїздку на кораблику Дунаєм, за що ми Акорду дуже вдячні. Я ж приєднався, звичайно, за гроші.

Це дійсно одна з найкращих екскурсій, всього година, але яка! Шампанське досхочу, неймовірні види нічного Будапешта, сяючі мости та будівлі, це треба бачити, описати неможливо! Одна лиш порада. Нехай би власники теплоходика музон поміняли. Штраус до місця у Відні, а у Будепешті пасували б «Угорські рапсодії» Ф. Ліста, чи «Угорські танці» І. Брамса, благо останніх аж 12!

Новий день - нова подорож, тепер у Відень. Раненько всі зібралися, всілися та поїхали. Чудова подорож, чудова погода, чудовий Відень. Не знаю, підфартило нам чи ні, але 26 жовтня у них там День Незалежності! На площі перед Хофбургом – виставка військової техніки, народу – тьма, всі магазини закриті…

Екскурсовод, представниця діаспори, що здриснула у Австрію на початку 90-х, дуже грамотна і цікава особа, захопливо все розповідала, але… Я розумію, що вона дні рахує до своєї австрійської пенсії, що у неї вже ніжки болять ходити, але ж ми саме ходити приїхали, холерна мать! Здавалося, що їй хотілося десь нас поставити, щоб ми стояли і зайвого кроку не зробили (і вона теж).

Екскурсія «Величний Відень» - розчарування всієї поїздки ми практично нічого не побачили! Може тому виною трафік, адже був День Незалежності і на вулицях робилося справжнісіньке Вавілонське стовпотворіння? А може річ у не адекватній вартості - 26 євро за 2 години нашим автобусом? Краще б ми сіли на трамвай D, або на 71 і самі проїхалися Рінгштрассе. Білет там діє 70 хвилин, цього б вистачило, щоб завітати і до будинку Хундертвасера і пофоткатися біля ратуші, парламенту, університету, а потім завітати у Бельведере через нижній вхід та повернутися до точки рандеву на Терезіенплац, адже між ними менше 2км. Повернулися у готель пізно, але без пригод, а наступного дня рушили додому.

Купальні Мішкольца – теж цікаве місце. Чудове курортне містечко, гарний дендропарк, з ставками та струмками, якими тече тепла вода з купалень, тиша, спокій, качки та лебеді що їдять з рук, японські рибки у ставках, рай на землі… Далі - Токай. Хтось поїхав гуляш їсти, а ми затарилися вином місцевих виробників, купили у місцевому супермаркеті знаменитий «Унікум» на пару євро, та палінку на євро дешевше як у Будапеші, а коли їдоки повернулися поїхали додому. Отримали море задоволення, та все ж воно не повне.

Що б хотілося поліпшити? Може варто Мішкольц-Токай та Егер-Долину красунь якось поміняти місцями? Спочатку заїзджати у Мішкольц, адже купатися можна і ввечері, а то дивитися місто та фортецю треба таки вдень, і краще зробити це під час повернення. А ще варто подумати про адекватність вартості факультативних екскурсій, інакше сервіс Нор оff – Hop on забере у вас всіх клієнтів і вам залишиться займатися лише трансфером до готелю та назад.

Попри певні недоліки поїздка нам дуже сподобалася, навряд де можна знайти таке співвідношення ціна-якість як у Акорду (не стосується факультативних екскурсій!). Але той, хто обслуговує велике число людей і працює не з норми прибутку а з маси прибутку, завжди буде критикованим, бо всім догодити неможливо.

Тому збираємося у нові подорожі саме з вашою компанією, якщо не відмовите! ;-)