Бонжорно, Италия! Или «Галопом по Європе»
05.03.2011 року на пероні Львівського залізничного вокзалу нас зустрів представник організації «Аккорд-Тур» і провів до місця збору в тур. Все здавалось чудовим і сонячний ранок і гарний настрій, так як тур був нашою першою сумісною подорожжю після весілля.
Неодноразово перечитуючи програму туру мріями разом з дружиною ми переносились в підземелля печер, де кожен день розцвітають "Хрустальные миры Сваровски", кафе на старовинній міській площі Інсбрука де у ХII столітті проходили лицарські турніри та інше…
Але як то кажуть не все так гадалось як писалось про тур №510. Так після важкого переїзду першого дня ми зупинились у транзитному готелі Чехії «Hasperia» перше що хотілось це прийняти гарячий душ, але гарячої води не виявилось.
На наступний день після бодрящого душу швиденько зібравшись ми поїхали знайомитись з Прагою. «Недовго» поблукавши по місту Прага на автобусі ми нарешті дістались свого готелю. Після знайомства з Прагою можу від щирого серця сказати що місто дійсно дуже, дуже гарне і всі маленькі незручності з готелем і блуканнями містом на автобусі були зразу забуті.
На наступний ранок, 7 березня, всі почали готуватись до переїзду у Австрію, в країну де кожній жінці хочеться помилуватися чудовими прикрасами з дорогоцінного каміння і можливо придбати щось з нагоди свята 8 березня. Принаймні саме це я і мріяв зробити для своєї дружини. Відстань з Праги у австрійське містечко Ваттенс де знаходиться музей «Сваровски» зі слів старшої групи Оксани Пранник мала становити десь до 500 км але вже після п’ятої години у дорозі люди почали хвилюватись і запитувати чому ми не зупиняємось на санітарну зупинку, скільки часу нам ще залишилось їхати, та чому нам за весь час у дорозі нічого не розповідають про історію країн які ми проїжджаємо. На що всі отримали відповідь від старшої групи, що запитувати про кількість часу є поганою прикметою, а екскурсії під час дороги вона не зобов’язана проводити у її компетенцію входить лише супроводження групи під час туру. На прохання туристів санітарну зупинку ми все ж таки зробили, на якій виявився лише один туалет і нам прийшлось ще годину стояти у черзі щоб потрапити у нього. На запитання до водіїв чому ми об’їжджаємо платні автомагістралі і не їдемо через Німеччину так як це набагато швидше, вони відповіли що всі питання тільки до старшої групи як вона говорить так вони і їдуть. Після десятої години у дорозі знервовані люди розуміючи що у «Сваровски» ніхто вже не попадає, знову почали запитувати старшу групи коли ж ми нарешті приїдемо, чому на дорозі нас всі інші автобуси обганяють, і яку компенсацію ми зможемо отримати за згаєний час на що отримали відповідь що вона помилилась з маршрутом і оскільки водії мають Українські посвідчення водіїв то повинні їхати зі швидкістю не більше 80 км. на годину. Порахувавши відстань між пунктами призначення та час 11 годин у дорозі вийшло що ми їхали зі швидкістю не більше 45 км. на годину. Що до компенсації то старша групи пообіцяла передзвонити у компанію «Аккорд-Тур» і якось вирішити це питання. Не зважаючи що велика більшість людей все ж таки хоче попасти у музей «Сваровски» вона запропонувала поїхати у нього з ранку але попередила що таким чином ми зіб’ємся з графіку і прийдеться пожертвувати часом у італійській Вероні. Частина людей побоюючись що наступний переїзд знову займе цілий день і ми не потрапимо у Верону відмовилась від такої пропозиції а інша частина погодилась у тому числі і ми з дружиною. Незважаючи на це у «Сваровски» ми так і не поїхали. У австрійське містечко Інсбрук ми приїхали вже пізно у ввечері, запропонована екскурсія по місту зайняла трохи більше 30 хвилин і передбачені у програмі туру старовині собори і музеї у тому числі і блискучі від сонця засніжені гірські вершини ми не те що сфотографувати а й побачити не змогли, так як на вулиці вже було досить темно і більшість всіх закладів були вже закриті.
На наступний день стомившись після бродіння по Вероні нам всім хотілось як найшвидше потрапити до готелю Аirport Hotel Verona але переїзд до готелю зайняв знову не мало часу, знервовані люди таким без відповідальним відношенням до своєї роботи старшої групи та водіїв зібрались у холі готелю і в ультимативній формі почали вимагати дати пояснення чому ми свій власний час постійно повинні витрачати на незрозуміло довгі переїзди на що водії пояснили що у цьому випадку вони не вірно набрали місце знаходження готелю у навігаторі і тому так довго блукали містом і взагалі будь щось пояснювати вони більше не будуть так як ніякого відношення до компанії «Аккорд-Тур» вони не мають а лише працюють по найму і їм байдуже в скільки куди приїжджати, на запитання людей чи вони вчасно привезуть нас у Флоренцію і скільки займе часу переїзд вони відповіли що приблизно чотири або п’ять годин і чи приїдуть вчасно не знають. Таке відношення водіїв ще більше обурило людей і частина групи забрала здані кошти (50 євро) на переїзд до Флоренції. Поспілкувавшись з працівниками у готелі вони зрозуміли що переїзд з Верони до Флоренції на електропотязі займає півтори години і коштує у два рази дешевше. Після чого старша групи сказала що якщо більшість людей заберуть свої кошти то тоді ні хто не зможе поїхати до Флоренції на автобусі і нам прийдеться просидіти цілий день у готелі. На ранок прикладаючи зусилля самих людей більшість групи зібралась біля автобуса і ми виїхали до Флоренції. Переїзд зайняв в одну сторону трохи більше чотирьох годин. І розуміючи це нам прийшлось менше часу провести у Флоренції що б хоч трохи раніше приїхати до готелю. Приїхавши у готель всі зрозуміли що ті люди які поїхали електропотягом були у більш вигідному становищі так як заощадили і кошти і власний час. Зайшовши у свій номер я одразу перевірив чи нам відремонтували злив води у туалеті так як він ще у перший день не працював, перевіривши його я зрозумів що тепер вода тече постійно і не зупиняється. Викликавши знову працівника готелю той пояснив що зможе по ремонтувати лише на наступний день оскільки вже досить пізно і нам прийшлось цілу ніч слухати звуки постійно булькання води.
Стомлені та не виспавшись ми з дружиною поїхали до Венецію, це була наша давня потаємна мрія, і цього разу ми сподівались що все пройде добре і романтично. За квитки на катер ми здали по 20 євро. За великого скупчення людей на площі Сан Марко і постійно про літаючих голубів які раз за разом намагаються сісти нам на голову ми чітко не почули про час збору і що б не спізнитись підійшли окремо до гіда та запитали у котрій годині і де ми збираємося, гід нам пояснила що потрібно підійти на 17:45 до колон на площі Сан Марко для того що б у 18:00 відплисти до автобуса і там біля стоянки можна буде ще годину погуляти на базарі сувенірів. Ні про що не гадаючи ми з дружиною прийшли раніше запланованого часу але на площі з нашої групи нікого не було. Порадившись що будемо робити ми вирішили ще трохи зачекати так як міркували що у разі відплиття нашого катера раніше то старша групи обов’язково нам би зателефонувала, самі ми це зробити в же не могли так як скінчились кошти на рахунку телефону. Зачекавши ще пів години ми зрозуміли що про нас напевно забули і почали хвилюватися. Я швидко купив квитки на інший катер і ми приплили до стоянки свого автобуса. Як виявилось на місці група зібралась на годину раніше а наш гід помилилась з часом сказавши про час не місця збору біля катера а біля автобуса. Але це було не головне виявилось, що від’їжджаючи автобусом з Венеції у Австрію наші сусіди по місцях у автобусі помітили що нас немає і сказали про це старшій групі і тільки тоді вона почала рахувати людей і шукати нас, скидаючи смс повідомлення нам на телефон. Крім того заплативши самостійно ще раз за квитки що б доплисти катером виявилось що дорога у одну сторону коштує 6,5 євро а не 20 євро як з нас зібрали за катер.
Виїжджаючи з Зальцбурга люди нагадали старшій групі що вона обіцяла надати хоч якусь компенсацію за втрачений «Сваровски» та за таке відношення до групи. Через деякий час старша групи запропонувала нову безкоштовну екскурсію по багатьом Австрійським озерам, пообіцявши що вона буде рівноцінною і дуже цікавою, але для цього необхідно підписати лист у якому ми не заперечуємо відвідати цю екскурсію. Ми всі погодились так як гадали що це буде дійсно рівноцінна заміна і тим паче часу на щось інше вже не залишалось. Але як виявилось ми просто проїхали по дорозі чотири озера подивившись на них з далека через вікна автобуса слухаючи нового гіда і біля одного зупинились щоб погодувати диких птахів. Після чого старша групи сказала що потрібно поспішати і їхати у Крумлов.
Переїзд у Чешський Крумлов знову забрав дуже багато часу у дорозі. У місто ми прибули майже у нічний час. На наступний ранок о 8:00 ми повинні були вже від’їжджати у Краків, вже розлючені люди тим що знову не побачили старовинне місто не прийшли на місце збору а самостійно пішли на екскурсію. Ми та інші хто все-таки прийшов на 8:00 ранку до місця збору вимушені були чекати більше двох годин поки старша групи всіх заспокоїть і поприводить до місця збору. Від’їжджаючи до Кракова автобус знову їхав з дуже малою швидкістю та якимось незрозумілими сільськими дорогами, через поля, постійно блукаючи і повертаючи то в один то у зворотній напрямок. У Краков ми прибули знову пізно у вечері і новий гід сказала що вже за браком часу вона не встигне багато чого запланованого показати і розповісти. Пофотографувати я знову не зміг так як було досить темно, екскурсію пробігли за пів години. У Вавель та інші місця ми так і не потрапили.
Прибувши на рідну Україну засмучений від такої подорожі я дуже зрадів що нарешті все скінчилось, на екскурсію по місту Львів майже всі відмовились піти, зі всієї групи погодилось лише вісім чоловік, хоча спочатку записалось більше 25 чоловік.
За непрофесійності і безвідповідальності працівників компанії «Аккорд-Туру» з восьми днів туру три дня були просто безкорисно втрачені, мені з дружиною дуже шкода що ми вибрали саме Вашу компанію і погодились провести весільну подорож у турі №510.
