Дорогі друзі, пройшов уже місяць з моменту відвідання неймовірного туру “Загадковий Стамбул” від компанії “Аккорд-тур”. Я і досі перебуваю під враженнями від поїздки, якими хочу з Вами поділитися.

“Подорожі – це, наче ковток свіжого повітря, який дає нам неймовірні сили для руху вперед. ”

У сенсі цих слів я неодноразово переконуюсь, коли поповнюю колекцію своїх мандрівок незвіданими країнами. Цього разу вибір випав на неймовірне місто світу – Стамбул. Оскільки наш тур стартував із Одеси, то нам пощастило доторкнутись також до історії давнього Хаджибею. В назначений час ми з подругою Наталею уже були на Італійському бульварі, де познайомились із гідом та водіями. Гід Олег Хомицький ознайомив нас із маршрутом туру, правилами перетину кордонів та звернув увагу на те, що через тиждень у закордонних паспортах кожного туриста буде 14 штампів.

З шармом особливої чорноморської країни Болгарії нас знайомила екскурсовод Йорданка (дуже весела жінка, сміх якої, наче чистий струмочок переливався з однієї тональності в іншу). Краса пейзажів вражала, а море плавно переходило в серпантин гірських доріг.

На під’їзді до давнього Несебра нам привітно махав своїми дерев’яними лопастями старенький вітрячок, а блакитна вода бережно зі всіх сторін омивала береги містечка. Одразу вразила та захопила атмосфера Несебра. Тут час, наче зупинився, а руїни давніх храмів свідчили про велич минулих століть. Адже містечко било всі рекорди – тут колись було аж 40 православних храмів! Розкішно-простенькі будиночки, вузенькі вулички, повиті виноградом, спокійні собаки та коти, неспішна хода людей, негаласливі торговці – все заворожувало особливим шармом. Розмістились на ночівлю ми у невеликому, але гарненькому 3-х зірковому готелі Avenue, що на окраїні міста Бургас, поруч із торговими центрами. Номер вразив нас просторістю та затишністю.

Наступного дня по серпантину гірських догір ми все вище і вище підіймались вверх до кордону з Туреччиною. Осінні відтінки дерев радували око та піднімали настрій, а ми з радістю чекали ключової зустрічі із столицею 4-х імперій.

А от і він!!!! Гігантський Стамбул, довжина якого складає 196 км. Єдине місто у світі, що розкинулось одразу в двох частинах світу на берегах протоки Босфор. Місто, яке прихистило 20 млн осіб та мільйон туристів. Стамбул вражав своїми проспектами, каскадами будинків, які спускались із пагорбів вниз. Такий контрастний, такий несхожий на інші міста - Стамбул захоплював з першого погляду.

4-х зірковий готель Grand S вразив красою фасаду та високим рівнем сервісу, однак розташування поряд із шумними магістралями вночі давалось взнаки. Залишивши валізи у затишному номері, ми вирушили назустріч пригодам.

Про величне минуле давнього Візантія свідчила аркада, крізь яку ми проїздили. З обох сторін величезних магістралей за вікнами миготіли мечеті, що були не схожі одна на іншу. А над проспектами в різні сторони вітерець розвіював турецькі прапори. На обумовленому місці ми вийшли із автобуса та були просто вражені – навкруги було так багато людей, що було важко зорієнтуватись, але завдяки чітким вказівкам нашого гіда Олега все ставало на свої місця. Зробивши десятки знімків неймовірної панорами Галатської вежі та мосту ми вирушили вверх по лабіринту вузьких вулиць, інтуїтивно шукаючи саму вежу. Ось і вона!

Вийшовши на вузький балкончик, що опоясував вежу Галата, ми були приголомшені красою вечірнього пейзажу міста. Це було так захоплююче!!! Стамбул горів тисячами вогників, і чітко було видно три частини міста, що розділяла гладь темно-синіх вод. Мости, наче ниточки, поєднували все в одне ціле. А по протоках Золотий Рог та Босфор туди-сюди неквапливо курсували пароми. Закривши очі, можна було цілковито зануритись в мелодію нічого Константинополя.

Наступного дня під керівництвом веселого екскурсовода Ібрагіма ми відправились на оглядову екскурсію по Стамбулу. Він розповідав дуже цікаво, тому ми із захватом слухали, а за вікном пролітали високі будівлі, мечеті, кладовища, каскади житлових районів, врешті-решт Босфорський міст взяв нас у свої обійми. На азіатській частині міста на горизонті виднілись телевежі, наче скелети велетнів, а на березі Босфору у нас була можливість помилуватись красивою панорамою міста. Як же без фото! Ми одразу розгорнули наш синьо-жовтий прапор та зробили чудові знімки. Лише чорно-білий стамбульський кіт весело спостерігав за нами зі своєї лавочки.

В старовинному районі Султанахмет відчувався зовсім інших дух міста.

Розпочали огляд ми із дуже давнього водосховища - Цистерни Базиліки (Єреботан). Витончені колони, півметровий рівень води, ледь помітні палаючі вогники, що розпливаються на водній гладі, голови медузи горгони та мелодія нереальності, що заставляє мурашки бігати по тілу - ось воно Давнє підземне Царство.

Під керівництвом екскурсовода Ібрагіма нам вдалось також доторкнутись до величі храму Св. Софії. Скільки людей, скільки молитов та прохань бачила ця церква, що важко навіть уявити. Навпроти Св. Софії красувалась Блакитна мечеть. Між обома святинями була площа, яку прикрашали лавочки, фонтани та чудові ажурні ліхтарі чорного кольору.

Наступною точкою нашого слідування була мечеть Сулейманіє. Шлях до неї пролягав через Гранд базар, де ми просто відчували себе піщинками в великому океані людей. До головної вулиці примикали маленькі, які вели вглиб та плутались в лабіринті цілого містечка торгівлі. Далі перед нами постала велична мечеть з великою територією. Ось вона - мить - і ми зазираємо у віконця гробниць із білого мармуру Роксолани та Сулеймана. Коли ми вийшли з мечеті, то були свідками співу муедзина, який голосно виголошував фрази із Корану. Атмосфера була незвичною. Це ж справжній Схід. В цьому і полягає весь колорит!

“Побувати в Стамбулі, та не покататись по Босфору - це означає, що Ви не бачили міста” - так говорив наш гід. Саме тому, ми занурились у магічну подорож зовсім іншим містом, головні принади якого було видно із води. Пропливаючи під мостами, відчуваючи прохолоду води, милуючись красою обох берегів, ми плавно із протоки Золотий Ріг вливались в води могутнього Босфору. Ось - чудовий світлий палац Долмабахче, а ось будівлі університету, а попереду тендітна та вишукана білосніжна мечеть, яку охороняє величний Босфорський міст. Кілька фото на пам'ять - і ми уже знову на березі, вирушили до палацу Топкапи, який був головним осердям міста аж до сер. ХІХ ст.

В назначений час ми повернулись в наш автобус. Темрява огорнула місто і ми крізь великі затори прощались із Стамбулом ще 2 години.

Наступного вечора нас зустрічала уже Одеса. Час промчав швидко, але я щиро радію, що вдалось здійснити цю казкову подорож та отримати невидимий скарб вражень, що відкриває нові горизонти!!!

Завдяки високому рівню організації туру “Загадковий Стамбул” туроператором “Аккорд тур” та злагодженій роботі гіда, водіїв та екскурсоводів, незабутня подорож назавжди залишиться в моєму серці. Окрему подяку хочу висловити гіду Олегу Хомицькому за його доречні поради, застереження, підтримку, впевненість та доброзичливість. Адже саме завдяки цим якостям у турі ми почувались, як одна дружня команда.

До нових зустрічей з мелодійним “Аккордом”!