Я в захваті – це РИМ!

Поїздка відбувалась з 15.09.14 по 21.09.14 під керівництвом Руслана Федорова. З нього і почну. Руслан за час поїздки заслужив найвищих похвал і найкращих відгуків. Це наша з дружиною третя поїздка з Аккордом, але таких гідів у нас ще не було. На під’їзді до кожного міста і країни Руслан подавав масу цікавої і корисної інформації, оперуючи, але не перевантажуючи, цифрами, добавляючи відомості по темперамент, звичаї народів, курйози, пов’язані із особливостями мови і т. д. Перед виходом у місто ми були повністю поінформовані про кількість і умови екскурсій, способи пересування по місту, були зорієнтовані яким чином буде відбуватися пересування на громадському транспорті. Ми з дружиною самостійно планували свій вільний час у кожному місті, відмовившись від факультативних екскурсій. Незважаючи на це, Руслан знаходив час, щоб показати нам цікаві ресторанчики і кафе з прийнятними цінами та місця розташування супермаркетів і зупинок транспорту. Інколи гіди не дуже прихильно ставляться до туристів, які відмовляються від факультативів – Руслан не робив жодної різниці між туристами групи. Він на все знаходив час і не зникав з поля зору не вирішивши всіх проблем: чи то зі зручностями в номерах готелю, чи іншими проблемками. В результаті його роботи група справді стала єдиним колективом. У Венеції ми фотографувались усі разом так ніби знайомі уже з місяць, а не тиждень. Одним словом, якщо хтось побачить у інфолисті, що гідом буде Руслан – знайте, що поїздка на 90% вдалась.

Екіпаж водіїв був з Івано-Франківська – Віктор і Василь. Терплячі, витримані, ввічливі, комунікабельні і з почуттям гумору. Завдяки їм ми всюди встигали, санітарних зупинок було достатньо, багажники відкривались без зволікань, одним словом їм теж велике спасибі. Автобус не дотягував до максимальної оцінки зовсім трішечки, але все працювало, відкривалось, відсовувалось, обдувало, гріло і охолоджувало. Завдяки водіям і гіду ми змогли встигнути на електричку у Флоренцію вчасно, хоча для цього Руслану довелось буквально бігати по вокзалу, щоб встигнути придбати квитки для групи.

Тепер про особливості цього туру з якими я зіткнувся вперше – проїзд громадським транспортом до Флоренції, в Римі і у Венеції. Все просто, нескладно і швидко, навіть додає трохи різноманіття, але ці витрати треба запланувати. Електричка у Флоренцію – 5 євро, в Римі 1,5 євро на проїзд в центр з наступною покупкою проїзного на цілий день на всі види транспорту за 6 євро (дуже зручно для тих, хто планує самостійно рухатись по Риму) + факультативна екскурсія «Заручена з морем – Венеція», яка фактично є єдиним способом добратись з материкової частини на острівну частину Венеції. Так що цей факультатив – обов’язків для тих, хто хоче побувати на площі Сан-Марко, побачити палац Дожів з близька і т. д. З придбанням квитків Руслан допомагав з ангельським терпінням, збираючи гроші наперед і самостійно згодовуючи його автоматам, де це було необхідно, або купляв на всю групу самостійно. З приводу незапланованих витрат хочу наголосити ще раз на сплату готельного збору. Не дивлячись на те, що гід попереджав в автобусі і в інфолисті тарифи виділені жирним шрифтом, по прибутті в італійський готель опівночі туристи неохоче розставалися з сумою, яка була максимальною, тобто 12 євро за дві ночі з кожного туриста. В польському готелі такий збір склав 4 злотих (тобто 1 Євро) за дві ночі.

Польша. М. Закопане. Екскурсія нам провів Руслан, показав корчму, де ми після повернення з термальних купалень смачно і доступно пообідали, пояснив розташування вулиць, зупинок, завів по дорозі на фунікульор на ринок, де продавалось все від сирів і до хутряних виробів місцевих майстрів. З групою в Краків не поїхали, натомість піднялись фунікульором в гори. В такий час там більшість закладів закриті, очевидно вони працюють в зимовий сезон, через це туристів небагато. Зате можна було намилуватись виглядом гір, досхочу пофотографуватись, не було проблем і з тим, щоб випити філіжанку кави і купити місцевих сувенірів. Спуститись вирішили попід гірськолижним підйомником, щоб помилуватись краєвидами і нагуляти апетит. Це була стратегічна помилка, бо через 40 хвилин неспішного пішого спуску ми опинились за містом на об’їзній дорозі . Щоб добратись до центру сіли на маршрутку, вибираючи ту, яка їде до «двОрца» (двОрєц - автовокзал). Звідти за 25 хв. доїхали до Буковини Татранської, де розташовані термальні купальні. Вартість перебування в купальнях 49 злотих за 2,5 години. Дуже рекомендую там побувати – всю втому від переїзду як рукою зняло, тільки треба мати з собою рушничок і взуття, оренда не пропонується, тільки покупка. Сервіс на високому рівні. Єдиним мінусом у Закопаному став готель DIAMONDS. Розташований він у будівлі з назвою REMESLENNIK із однойменною назвою точки доступу WI FI. По-моєму така назва йому більше пасувала б. Готель був вершиною мінімалізму. Наш чемодан ледве знайшов собі місце в номері, звукоізоляція відсутня як така. А у ванній кімнаті жив атракціон під назвою «сусід спускає воду вам на підлогу». Справа в тому, що зливна труба ванної кімнати верхнього поверху не зашита ні у стелю ні у стіну. Тому коли перший раз по ній спустилась порція води я зі 100% впевненістю, що хтось вилив воду на підлогу нашої ванної кімнати, підірвався з ліжка. Надалі просто слухав і «насолоджувався». Сніданку у готелі слід віддати належне – всього було вдосталь.

Австрія. Виїзд з готелю ранній – 4:30. Переїзд цікавий, оскільки країни дуже відрізняються. По дорозі Руслан розповідав про Словакію, особливості мови, культури, проїхали столицю – Братіславу. Територія Австрії зразу вирізнилась величезної кількістю генераторів-вітряків. Після оглядової екскурсії вільний час ми витратили на концерт органної музики, який відбувався в церкві св.. Петра о 15 годині (здається це відбувається регулярно), піднялись на башту собору св.. Штефана (підйом на ліфті 5 євро), ще раз пройшлись по маршруту екскурсії: замок Ховбург, музей Альбертіна, де відпочили на лавочках, пройшли до будівлі парламенту, по дорозі оглянули парк. Екскурсій не планували, оскільки попереду нас чекав нічний переїзд у Флоренцію. Відень запам’ятався величезною кількість велосипедистів, які дуже стрімко рухаються по відведених їм доріжкам, тому не рекомендую плутати їх із пішохідними доріжками. А ще, але це мої суб’єктивні враження, Відень запам’ятався не запахом кав’ярень, а запахом кінських екіпажів, які у великій кількості зосереджені в центрі міста. Львів у цьому плані далеко попереду…

Флоренція. З підголівниками і надувними подушечками під спиною нічний переїзд не такий страшний як його собі я уявляв. О 10 ранку нічний кошмар вже забувається, на ранковій санітарній зупинці око радували хмари, що зачепились за гірські схили Італії. У такі моменти забуваєш про пережиті нічні незручності. До речі заправка, на якій ми тоді зупинялись, була однією з найкомфортніших, рекомендую не затримуватись біля автобуса, а пройтись по торгівельному залу, там великий вибір товару, що може пригодитись у дорозі чи просто «на пам'ять». До Флоренції ми відправлялись від станції Прато. Оглядова екскурсія по Флоренції більш «пішохідна», розтягнута по вулицях міста. Місто вражає великою кількістю туристів порівняно із Віднем. Та і концентрація надбань світової культури зібраних у Флоренції на площі della Signoria нікого не залишить байдужим. Тут слід сказати, що для того щоб чути екскурсовода, обов’язково оплатіть навушники (2 євро), без них почути щось буде дуже складно, екскурсовод говорить і під час переходів по вулицях. Крім того, по звуку у навушнику легше не загубитись і знайти своїх. Це стосується також і Венеції та Риму. У вільний час ми вийшли до річки, туту відкривається гарний вид на місто. Після тісних і забудованих вуличок приємно вийти на відкритий простір, на мостах получаються гарні фото, які важко зробити на тісних площах. Прогулялись до площі Пітті, через міст Ponte Vecchio з майстернями золотарів дійшли до ринку шкіряних виробів. Ціни високі але не смертельні, багато продавців готові порозумітися російською. Найсмачнішим видалось морозиво лимонне. Єдиний великий мінус Флоренції, та і Риму з Венецією – майже повна відсутність лавочок на вулицях міста. Втомлені ми пройшли до самого вокзалу, де було місце збору групи, і за весь шлях бачили три-чотири лавки, які звичайно ж не пустували. Навіть у парках немає де присісти так як ми звикли, хіба що на траві. На території вокзалу більшість також очікують стоячи. Макдональдс на території вокзалу вразив брудом і платним туалетом. Можу поділитись досвідом – якщо пройти повз вокзал Santa Maria Novella до Burger King, то там знайдете місце де можна посидіти і навіть прилягти, а також скористатись безкоштовною точкою доступу з назвою Firenze. Там не змовляючись і зібралась більшість нашої групи. Переїзд автобусом у Рим закінчився опівночі, оплата готельного збору і – ура – ми в номері з ліжком і всіма зручностями. Номер не викликав жодних нарікань, сніданок задовільний, круасани в необмеженій кількості дуже смачні.

Рим. Все починається з подорожі громадським транспортом. Наш готель знаходився на окраїні Риму. Як наслідок – подорож міським автобусом 40 хв + 25 хвилин на метро. Зате при виході з метро на станції Colosseo перед вами зразу постає він – Колізей!! Далі оглядова екскурсія вздовж Римського Форуму, Палантину, пам’ятнику Возєднання Італії і т. д. Всього три години з переїздом на автобусі. Закінчувалась екскурсія біля на площі св.. Петра. Далі нас провели в магазинчик сувенірів з україномовним персоналом, туалетом і поштовою скринькою де можна вкинути листівку, яка вернеться з маркою Ватикану (всього за 1 євро). Для посткроссерів – чудовий подарунок. Вдома ми довго готувались саме до Риму. Вже майже були куплені квитки в Колізей, та в останню мить передумали. Тепер оглядаючись назад скажу, що не шкодую. Все-таки живий Рим краще відчути чим мертвий Колізей – ІМХО. На території форуму та Палантину, яку ми оглядали з тротуару, знаходилось дуже мало людей. Я думаю, що відвідини цих старовинних і безперечно величних руїн в першу чергу цікаві історикам, архітекторам, дизайнерам і т. д. На оглядовій екскурсії нам показали Пантеон, Фонтан чотирьох річок Берніні та багато інших не менш визначних пам’яток. Далі група пішла у Ватикан, а ми, відстоявши чергу потрапили у Базиліку св.. Петра. Це самий звучний акорд мандрівки. Описувати не буду навіть пробувати – якщо ви це читаєте, значить побачите самі рано чи пізно. Черга рухається дуже швидко, майже не зупиняючись. Але ті хто неуважно слухає рекомендації має шанс не попасти Базиліку – ніяких оголених плечей і колін у жінок. Інакше після двохгодинного руху в черзі ризикуєте дивитись на Базиліку тільки ззовні. Охоронці невмолимі. Єдиний шанс – комусь з ваших друзів пройти в сувенірний магазин, що знаходиться справа від входу і там придбати накидку за 3,5 євро та вернутись по вас. При чому накидки ці не виставлені на огляд, довелось питати у продавців. Про відвідини соборів скажу таке – фотографувати дозволено абсолютно всюди (у всіх містах). Моя любительська дзеркала з величеньким спалахом ні в кого заперечень не викликала. Але розміри соборів такі, що доводилось фотографувати без спалаху, при таких розмірах навіть він не допомагав. Треба мати тверду руку, щоб не тремтіла і навчитись регулювати витримку в фотоапараті. Після базиліки ми відправились до замку Святого Ангела – це напевно найближчий об’єкт такого масштабу, там же й міст цікавий. Взагалі у подорожі власникам смартфонів раджу скористатись картами OSNAND для орієнтації у містах (доведеться тільки завантажити необхідні країни, краще зробити це вдома з безкоштовним трафіком, у безкоштовній версії можна завантажити до 10 країн). У Римі часто користувався програмкою «Рим Карта и путеводитель» від developer-blog. ru. Вона містить інформацію про багато пам’яток, при виборі однієї показує ще чотири найближчих. Містить схему метро Риму.

Венеція. Це місто, яке залишило найбільше різноманітних вражень. Починається воно з подорожі в електричці (на швидкості до 120 км. год), далі морвокзал, катер і ось він – палац Дожів. Але найбільше особисто мне вразив вигляд з катера: по один бік на відстані не більше кілометра будинки на набережній а з іншого багатопалубні велетенські морські круїзні лайнери. Це неможливо забути. Сюрреалістичне поєднання. Можливо нам повезло відвідати Венецію у якийсь особливий час між припливами, але місто вразило своїм шармом і зовсім не було неприємних запахів (про які ми чули від друзів, що побували тут до нас). Оглядова екскурсія поєднання з блуканням вуличками Венеції, але заблудитись тут неможливо – дуже багато вказівників, достатньо просто бути уважним. Місто просто гарне, хоча напевно не дуже придатне для постійного проживання. Навіть коротенький дощик не зіпсував нам настрою. Гондолу ми брали на шістьох. Заплатили 80 євро за 30 хвилинну подорож з виходом на пристані у відкрите море. Цілком вистачило для позитивних вражень. Гондольєри охоче спілкуються англійською, при спробі порозумітись російською один відповів: «Ви в Італії – розмовляйте італійською». Немаю що йому заперечити. Далі електричка, автобус і повернення додому. Оскільки група була дисциплінованою, то ми мали 2 години абсолютно вільного часу у Будапешті. Для мене це була вже друга зустріч і вона того вартувала: тепло, сонячно, дуже мало людей на широких вулицях - приємний контраст з італійськими містами. Бажаючі поїхали на екскурсію, а у нас була фотосесія на фоні Дунаю, мостів, Цитаделі, будівлі Парламенту, пам’ятнику Геррарду та соборів.

Для тих кому важко прочитати такий великий опус пропоную висновки:

1. Беріть додаткові гроші на транспорт – 30-32 євро;

2. Витрати на готельний збір і навушники – 19 євро;

3. Долари залиште вдома, перед виїздом зі Львова обміняйте в обміннику на польську валюту - злоті. Після повернення завжди зможете зробити зворотній обмін. В обмінниках Львова можна купити валюту практично всіх країн сусідів – чеські крони, угорські форинти і т. д. В Австрії і Італії Вам пригодяться тільки євро. Американські долари або не міняють взагалі, або беруть грабіжницьку комісію – до 20 баксів з сотні.

4. Не намагайтесь попасти на всі факультативи – не вистачить ні фізичних ні моральних сил., емоції вас переповнять і зламають. Ви забудете звідки "отой" памятник і де знаходиться "отой" фонтан: -).

5. Перед відвіданням Риму подивіться фільм Янголи і демони – там демонструються усі основні об’єкти: фонтан чотирьох рік, базиліка св.. Петра, замок св.. Ангела – приємніше буде пройти вже побаченими місцями. Я правда дивився після приїзду.

6. Підготуйте свій смартфон до подорожі вдома. Безплатний вайфай був тільки у польському готелі. В італійському – 2 євро в день.

Аккорду велике спасибі за нормальний автобус і чудового гіда. Дякую всім хто був з нами в подорожі за приємно проведений час.